«Батько не може стояти осторонь, коли воює його син», – переконаний прикордонник Ігор

Турбота, підтримка, готовність на самопожертву – саме ці риси відрізняють українців від окупантів. Вони прийшли нещадно топтати нашу землю, ми ж – родинами стали на її захист. «Батько не може стояти осторонь, коли воює його син», – переконаний прикордонник Ігор. Не зважаючи на поважний вік та проблеми зі здоров’ям чоловік пішов боронити країну пліч-о-пліч із сином.

Першим до лав Держприкордонслужби вступив Костянтин. В цивільному житті він був успішним айтішником, а з початком повномасштабного вторгнення твердо вирішив стати на захист Батьківщини. Мама таке рішення сприйняла болюче: плакала, відмовляла. Батько ж, згадує, як відчув гордість за сина. Каже, в той момент зрозумів, що виховав справжнього чоловіка гідного своєї країни.

З сучасними технологіями Костя на «ТИ», тому потрапив в підрозділ зв’язку 1 прикордонного загону. Згодом на підмогу до сина прийшов і тато. В червні 2023 Ігор Васильович отримав повістку. Тоді саме почалися перші приготування до виходу бойового загону в зону ведення активної боротьби з окупантами. Васильович каже, відчував хвилювання за сина, а щойно подумав, як добре було б служити разом – зателефонував Костя.

-        У нас саме була вакантна посада водія і я запропонував іти до мене. Вирішив, що так ми будемо в полі зору один одного та й мамі буде спокійніше. Вона насправді у нас молодець, їй найважче зараз, звісно сумує і хвилюється, але така ситуація зараз у тисяч українських сімей, тому від цього нікуди не подінешся, – додає Костянтин.

Наразі чоловіки пліч-о-пліч боронять країну на Вовчанському напрямку. Буває не бачать один одного тижнями та, іноді, мають спільні бойові завдання. Костя забезпечує зв’язок для свого підрозділу, тато – доставку сина до позиції. Під час наступу ворога на Вовчанськ разом працювали у напівзруйнованому місті. Для Васильовича – це був перший бойовий досвід. Тоді наставником для чоловіка став саме син.

-        Для мене все було нове і дике. Скрізь стояв сморід, все спалене, розбите, обірвані мережі. При в'їзді зустрічає танк з відірваною баштою, по вулицях згорілі машини. Я подібного в живу раніше не бачив, а Костя уже мав бойовий досвід, тому давав настанови. Він працював, а я нервово курив, хвилювався за нього і мовчки чекав, – каже Ігор Васильович.

Костя, жартуючи додає, що в зоні ведення активних бойових дій, він відіграється на татові за M&M's. Якось в дитинстві хлопець витратив кошти призначені для хліба на солодощі. Тоді отримав від батька чималий наганяй. Тут уже «роздає на горіхи» сам.

-        Це все жарти. Я тата дуже люблю і поважаю, але тут ситуацію контролюю я. По Вовчанську на той момент у мене вже був не перший виїзд. Я чітко розумів де я і що працювати потрібно швидко. Будь-коли міг прилетіти снаряд, я оперативно працював на вишці, побратим контролював периметр, а батька залишив в готовності біля авто. Насправді, разом ми досить непогана команда. Тато слухається, – з посмішкою додає Костянтин.

Часу на спільні розмови та посиденьки у прикордонників обмаль, але в День Батька Костянтин увагою тата не оминув. Каже, в зоні ведення активних бойових дій – головне надійний захист. Щоб тато завжди був у безпеці, син презентував йому бокові плити для бронежилета: показав, як правильно одягати, розказав увесь функціонал. Іншими словами, сміється Ігор Васильович, «знову покомандував». За жартами чоловіки додають, що мають за щастя служити пліч-о-пліч, тепер у них справжній сімейний підряд, який робить усе задля безпеки побратимів та скорішої перемоги.